Cuentos en ucraniano para nivel C1

— Чи не завалялося у вас часом, Василію Йвановичу, якоїсь газети чи книжчини? — спитав хурщик Антін у монопольщика, перев'язуючи хустинкою зароблені за хуру копійки.

«¿No tendrá usted por casualidad algún periódico o librito, Vasili Ivanovich?», preguntó el carretero Antín al tabaquero, mientras envolvía en un pañuelo los céntimos ganados por el acarreo.

Гуси не мали про це ані найменшого здогаду.

Los gansos no tenían la menor sospecha de nada.

Я не можу слухати сумної музики.

No puedo escuchar música triste.

Миколка, синок Прокопів, був із тих школяриків, на яких задивишся мимоволі, бо тихий він був, лагідний аж до сором'язливості, а рухи мав плавкі та неквапні, мов у дівчинки.

Mykolka, el hijito de Prokip, era de esos escolares en los que uno se quedaba mirando sin querer, pues era tranquilo, manso hasta la timidez, y sus movimientos eran suaves y pausados, como los de una niña.

Відколи люди пам'ятали Івана Дідуха господарем, мав він завжди тільки одного коня й невеликий візок — оце й усе майно.

Desde que la gente recordaba a Iván Diduj como amo de la casa, tuvo siempre un solo caballo y un carro pequeño — eso era toda su hacienda.

Звали її Наталею, і була вона ще зовсім крихітка — лише сьомий рочок добігав.

Se llamaba Natalia, y era todavía muy pequeña: apenas cumplía los siete años.

Лишилося тільки спакувати валізу — одне з тих незліченних «треба», що виснажили мене й відібрали сон.

Solo quedaba empacar la maleta — uno de aquellos incontables «hay que» que me agotaron y me robaron el sueño.

І Спершу про одне глухе слово: Гапка — воно звучить тьмяно й безбарвно, тому ми ним її ніколи й не кличемо, адже для нас вона товариш Жучок, а Гапка глуха, наче камінь, що канув у воду.

I Primero, sobre una palabra apagada: Hapka — suena opaca y sin color, por eso nunca la llamamos así, pues para nosotros ella es la camarada Zhuchok, y Hapka es sorda como una piedra que se hunde en el agua.

Федько був справдешній зірвиголова, відчайдух і шибайголова, яких іще пошукати.

Fedko era un auténtico alborotador, un temerario y un buscapleitos como pocos.

Чи бували ви коли-небудь у наших краях?

¿Han estado alguna vez por estos rumbos?

Спи вже, Пилипку, спи, і чуєш, як там надворі бешкетує?

«Duerme ya, Filipito, duerme, ¿y oyes cómo arma alboroto ahí afuera?»

Чимало разів, влягаючись на гарячому камінні при самій воді, у затінку скелі, що звисала наді мною, я проводжала очима нескінченні шеренги хвиль та ясну межу обрію — і тоді мене поймало дивне чуття, ніби мене занесло в землю, де людська стопа ще не ступала або де давно вивітрився всякий слід людей.

Muchas veces, tendida sobre las piedras calientes junto al agua, a la sombra de una roca que se cernía sobre mí, seguía con los ojos las interminables filas de olas y la nítida línea del horizonte, y entonces me invadía una extraña sensación: la de haber sido llevada a una tierra donde el pie humano aún no había pisado, o donde hacía mucho tiempo se había borrado todo rastro de los hombres.