Contos em ucraniano para o nível B2

Зав'язуючи в хустинку зароблені за хуру гроші, хурщик Антін обернувся до монопольщика. — Василію Йвановичу, чи не знайдеться у вас якоїсь газетки або книжки? — запитав він.

Enquanto amarrava num lenço o dinheiro ganho pelo frete, o carroceiro Antão virou-se para o dono da taberna. — Vasílio Ivânovitch, o senhor não teria algum jornal ou livro? — perguntou ele.

Того ранку гуси ще нічого не підозрювали.

Naquela manhã, os gansos ainda não desconfiavam de nada.

Я не можу слухати сумної музики.

Não consigo ouvir música triste.

Відколи люди пам'ятали Івана Дідуха господарем, мав він тільки одного коня й невеликий візок — оце й усе майно.

Desde que as pessoas se lembravam de Ivan Didukh como dono da casa, ele tinha apenas um cavalo e uma pequena carroça — e era todo o seu patrimônio.

Миколка, Прокопів син, був хлопчик на диво лагідний, бо тихий, сором'язливий і м'якенький, наче дівчинка.

Mikolka, filho de Prokip, era um menino extraordinariamente meigo — quieto, tímido e delicado como uma menina.

Дівчинку звали Наталею, і була вона зовсім маленька — лиш сім років.

A menina chamava-se Natália, e era muito pequena — tinha apenas sete anos.

Лишалося спакувати валізи — ще одне з тих незліченних «треба», що так мене вимучили й відібрали сон.

Restava fazer as malas — mais um daqueles incontáveis «é preciso» que tanto me haviam extenuado e roubado o sono.

Почнімо з одного глухого слова: Гапка, бо воно звучить тьмяно, як камінець у піску.

Comecemos com uma palavra surda: Hapka, pois ela soa opaca, como uma pedrinha na areia.

Спи, Пилипку!

Dorme, Filipinho!

Хто хоч раз побачив Україну, той її вже не забуде.

Quem viu a Ucrânia pelo menos uma vez jamais a esquece.

Федька знала вся вулиця, бо де бешкет — там і він.

Todo o bairro conhecia Fedko, pois onde havia confusão — lá estava ele.

Коли б я могла вибирати, де проводити дні, то виміняла б будь-яку кімнату на місце під скелею, де хвилі накочуються одна за одною і горизонт стоїть чистою межею між водою й небом.

Se eu pudesse escolher onde passar os meus dias, trocaria qualquer quarto por um lugar debaixo de um rochedo, onde as ondas chegam uma após a outra e o horizonte se ergue como uma linha limpa entre a água e o céu.