Жонглер Богоматері
by Anatole France (1844–1924)
Барнабе — убогий мандрівний жонглер, що заробляє свої мідяки на витертому старому килимі, підкидаючи мідні кулі й тримаючи на кінчику носа олов'яну тарілку. Коли він міняє великі шляхи на монастир, його огортає розпач: брати-ченці шанують Богоматір ученими трактатами, витонченими мініатюрами й латинськими гімнами, а він не вміє нічого, крім своїх перекидів. І тоді, сам-один перед її вівтарем, він приносить їй єдине, що має. Написаний 1890 року Анатолем Франсом — іронічним і витонченим майстром доби Третьої республіки, членом Французької академії, увінчаним Нобелівською премією з літератури 1921 року, — «Le Jongleur de Notre-Dame» є його найулюбленішим оповіданням, ніжним середньовічним дивом, що воскресило забуту легенду й надихнуло оперу Массне.
About Anatole France: Анатоль Франс (псевдонім Жака-Анатоля-Франсуа Тібо, 1844–1924) був одним із найславетніших французьких письменників доби Третьої республіки — романіст, поет і критик, обраний до Французької академії й удостоєний Нобелівської премії з літератури 1921 року. Іронічний, скептичний і елегантно-класичний у стилі, він за життя мав славу взірцевого французького літератора; карикатура у Vanity Fair 1909 року увінчала його «найбільшим із живих французів». Серед його визначних творів — романи «Злочин Сильвестра Бонара» (1881), «Таїс» (1890), «Острів пінгвінів» (1908) і «Боги жадають» (1912). «Le Jongleur de Notre-Dame», уперше надрукований 1890 року й уміщений у збірці L'Étui de nacre (1892), — його найулюбленіше оповідання, незвично ніжне й побожне як на такого затятого антиклерикала; воно воскресило забуту середньовічну легенду про чудо й надихнуло оперу Массне 1902 року.
Written 1890.
Type this story on Krapka at three difficulty levels — beginner, intermediate and advanced — with per-sentence translation and a hidden-character practice mode.