Вовчиця
by Giovanni Verga (1840–1922)
Висока й худа, з вустами, наче створеними, щоб пожирати того, хто на неї гляне, — у всьому сицилійському селі її звуть лише Вовчицею, бо ніщо на світі не може її наситити. Коли її охоплює невгамовна пристрасть до молодого Нанні, який щойно повернувся з війська, він натомість прагне її доньки; тож вона віддає дівчину йому за дружину й оселяється в тому самому домі, щоб зручніше було на нього полювати. Далі розгортається стисла трагедія жаги, сорому й побожного страху, що жене змученого чоловіка до єдиного виходу, який дозволяє сицилійське село. Джованні Верга — майстер італійського веризму й найбільший італійський прозаїк після Мандзоні — вивершує сиру селянську пристрасть у кілька безжальних, незабутніх сторінок.
About Giovanni Verga: Джованні Верга (1840–1922) — сицилійський письменник, якого широко вважають найбільшим італійським прозаїком після Алессандро Мандзоні й чільним представником веризму, італійського різновиду літературного реалізму. Серед його знакових творів — романи «I Malavoglia» (1881) і «Mastro-don Gesualdo» (1889), а також збірка новел «Vita dei campi» (1880), що подарувала світові й «Cavalleria rusticana». «La Lupa» («Вовчиця») належить до найславетніших із цих оповідань — це стисла трагедія сирої селянської пристрасті, що якнайкраще втілює безособову, самозникому оповідну техніку Верги. Згодом він переробив цю історію для сцени, а вона надихнула оперні та кінематографічні втілення.
Written 1880.
Type this story on Krapka at three difficulty levels — beginner, intermediate and advanced — with per-sentence translation and a hidden-character practice mode.